Наприкінці минулого року ми вже писали про «Rесоvегу Саmр». Ця унікальна програма створена для підтримки дітей та матерів, які постраждали від війни. З квітня 2022 року програма охопила понад 20 тисяч чоловік. В минулому році до програми приєдналися діти і дружини працівників Західного Донбасу. А цього року вже чотири родини пройшли реабілітацію.

Ця благодійна реабілітація стала можливою завдяки співпраці Дніпропетровської територіальної організації ППВП з Покровсько-Мирноградською Профспілкою вугільників.

Табір знаходиться в мальовничому селі Пасіки-Зубрицькі під Львовом. Мами з дітками жили у готельному комплексі «Отаман», де проходили курс психологічної реабілітації. Пропонуємо читачам відгуки про відпочинок.

Віра Зудіна, мама трьох доньок – Аріни, Єви і Марти:

- Благодійну путівку у теркомі профспілки вугільників отримав мій чоловік Олексій Зудін, начальник служби експлуатації «Павлоградвантажтранс». Зустріли нас на вокзалі Львова великим автобусом, було дуже багато мам, багато дітей. Персонал дуже уважний, дуже лояльний і доброзичливий. Сподобався готель: сучасно, стильно, комфортно. Було дуже багато підлітків у нашому заїзді, маленьких дітей значно менше. Всіх поділили на вікові групи, кожна мала свого куратора. Дітям дуже сподобались активності ігропрактиків, які ставились до кожної дитини уважно.

Час в «Recovery Camp» допоміг перезавантажитись нам всім. Для мам були три зустрічі із психологами, мені дуже сподобалося. Я люблю тему психології, коли можна обговорити якісь глибокі теми, поставити запитання, отримати кваліфіковану відповідь, рекомендації. Це був підтримуючий простір.

Жінки, які втратили багато близьких людей на війні, ділилися своїми життєвими історіями. Звичайно, це були мами з дуже близько прифронтових територій. Коли слухаєш такі історії, сльози навертаються на очі. Звісно, їм дуже важко. Є різний рівень постраждалих від війни. Одна річ, коли ти живеш в умовах постійних тривог, прильотів, відсутності світла, води, тепла, ти психологічно задіяний. І зовсім інше, коли загинула вся чоловіча частина родини – тато, брат, чоловік, усі загинули. Тут інший рівень болю. Але навіть вони вже наприкінці реабілітації казали, що справді полегшало. Дуже важливий момент – відкритися за допомогою психолога.

Ще були два заняття пілатес для мам. Підхід до реабілітації через мозок та через тіло. Пілатес для мене, мабуть, був найприємніший. Майстер, яка вела заняття, настільки м'яко, ласкаво, все розповідала. Там не тільки вправи були, а й дихальні практики. Усе це створювало атмосферу спокою. Виходиш звідти – і тіло розслабилося, й у мозку просвітліло.

Діти мали абсолютно різні заходи – і творчі, і на лідерство, і шоу талантів. Причому було підкреслено – це не конкурс, ніхто жодних оцінок не даватиме. Це шоу, можна просто показати себе та свої таланти.

Були також моменти на відповідальність, коли треба було виявити ініціативу. Мені дуже сподобалося, що в таборі ходить своя грошова одиниця - смайлик. Її можна отримати за кожну активність, за кожний прояв своїх добрих якостей, допомогу персоналу, наприклад. І потім у передостанній та останній дні відкривалася крамниця, де за ці смайлики можна було купити, солодощі, м'які іграшки, предмети канцелярії, подушечки, різні дрібнички, тощо. Ці смайлики дуже сильно стимулювали дітей брати участь у різноманітних активностях. Діти зрозуміли, що вони реально можуть купити за них щось, тому боротьба за смайлики була дуже активна.

Увесь тиждень в таборі була атмосфера гри і молодшим дітям це дуже сподобалось. Діти-підлітки дуже здружилися, досі дзвонять один одному, листуються. Виїжджали з табору зі сльозами на очах.

Пархоменко Тетяна, робітник Центру з прийому документів Філії «Соцвугілля», чоловік на фронті:

- На минулому тижні ми з моєю донькою Златою (12 років) стали учасниками захоплюючого шестиденного табору «Recovery Camp» для дітей, які мають потребу в психоемоційній реабілітації та відновленні. За ці незабутні шість днів у відпочинковому комплексі «OTAMAN RESORT» на околиці міста Львів за програмою табору ми приймали участь в іграх з ігропрактиками, мистецьких мастер-класах, арт-терапії, відвідували групові заняття з практичними психологами, відпочивали в басейні СПА-зони готелю, брали участь в заняттях з пілатесу з кваліфікованою тренеркою, весело та активно проводили час з ігропрактиками в спортивних іграх, інтелектуальних та творчих вечорах та інших розвагах організованих спільно з дітьми.

Завдяки участі у таборі «Recovery Camp», іграм з ігропрактиками, комунікації з іншими дітками, можливості перебувати в комфортних умовах в умовно безпечному регіоні, психоемоційний стан моєї дитини значно покращився, знизився рівень тривожності дитини, їй стало простіше проявляти радісні емоції, вона стала спокійнішою і впевненішою в собі, знайшла нових друзів, з якими було дуже важко прощатись.

З великим теплом в серці підсумовуючи час проведений в таборі, за який я встигла і перепочити від буденності, видихнути, відновитися, насолодитися спокоєм і наповнитися енергією та подбати про себе, можу тільки щиро подякувати за можливість бути залученими до цієї динамічної, глибокої та дуже цікавої програми, до живого спілкування з матусями з різних міст нашої країни – з Херсону та Одеси, з Сумм та Миколаїва, з Київа та Львову, щирих емоцій від неймовірних днів, насичених яскравими подіями ті емоціями, обіймами та підтримкою.

Щиро вдячна організаторам «Recovery Camp» та нашій профспілковій організації в особі Томак Інни за цей особливий час, сповнений позитивних емоцій, щирості та важливих моментів, за неймовірні враження та безцінний та незабутній досвід; за гру, що лікує, за тепло, що відчувається в кожному слові, дотику, погляді; за простір, де можна відпустити страх, та бути собою; за увагу та підтримку, яка надихає та дарує надію; за незабутні спогади про ці щасливі дні, що залишаться з нами назавжди!

Родина з Павлограда від щирого серця дякує благодійному табору психо-емоційної реабілітації RECOVERI CAMP у місті Львів за тиждень турботи, відновлення й душевного тепла з 18 по 24 січня 2026 року.

Для мам ці дні стали можливістю видихнути, відчути підтримку й повернути внутрішній ресурс, а для дітей — часом радості, безпеки та щирих усмішок. Дякуємо всій команді табору за чуйність, професіоналізм і створений простір, у якому кожна мама й кожна дитина були почуті, прийняті та зігріті увагою.

Щепіна Яна, працівник їдальні № 29 Філії Соцвугілля з донькою Євой, папа шахтар-пенсіонер:

Найбільше в таборі «Recovery Camp» сподобалося те, що організаторам (ігропрактикам — так вони себе називають) вдалося подружити та згуртувати весь дитячий колектив, створити атмосферу радості й щастя. Жодна дитина не була обділена увагою. До кожної дитини було знайдено індивідуальний підхід. Своїм досвідом в ігровій діяльності та своєю харизмою вони занурили нас в атмосферу щастя й безтурботного дитинства — там, де немає війни.

Щоранку для мам і дітей проводилася ранкова гімнастика, а після сніданку діти були захоплені настільними іграми або рукоділлям. У цей час мам поділяли на дві підгрупи, і з ними працював психолог, де можна було виговоритися та послухати позитивні настанови.

Кожного дня на нас чекав сюрприз, щодня — нові заходи: екскурсія до міста Львів, відвідування спа та басейну. Індивідуально для мам були проведені заняття з йоги та пілатесу, де ми справді могли отримати енергію, заряд і перезавантаження для нових досягнень.

Увечері проводилися ігри, дискотеки, змагання — як спільні з дітьми, так і окремо для мам. Це було дуже цікаво, і за кілька днів ми відчули, що стали однією великою родиною.

Марина Діброва з трьома синами – Ілля, Даніл, Тимур. Тато – Олег Дібров, демобілізований робітник ШУ «Тернівське»

- Шановні наші ігропрактики, організатори!

Від щирого серця дякуємо вам за те що були з нами цей тиждень!

Це Був неймовірний час для нас для наших дітей. Дуже було цікаво з вами спілкуватися, відчувалася любов з кожного вашого серця до нас. Кожен з вас несе в світ доброго радість милосердя чуткість турботу до кожної людини, чого зараз так бракує. З такими людьми як ви, приємно бути разом.

Ми поїхали з цього табору з приємними спогадами про вас, бо вам вдалося створити атмосферу щастя!!!!!!!

Нехай Господь вас береже, благословляє і дарує мир і радість!!!! Подяка від щирого серця!

Останній день був прощальним вечором — ми обіймалися й плакали всі. Організаторам табору справді вдалося створити атмосферу спокою, щастя, любові, радості та безпеки. Ми дійсно на деякий час забули, що в країні війна. У них це вийшло.